Шифрування активів крадіжка викликала правові суперечки

Нещодавно випадок крадіжки мільйона шифрувань привернув широку увагу. Ця справа не тільки виявила ризики у сфері шифрування активів, але й підкреслила розбіжності в правовій кваліфікації шифрувальних активів в Україні.

У травні 2023 року житель Шанхаю Оу виявив, що з його гаманця зникли криптовалюти на мільйон доларів. Після розслідування Оу виявив, що місяць тому хтось повністю перевів його криптовалюти. Завдяки технічному аналізу Оу з'ясував, що його гаманець має "задню двері" для автоматичного отримання приватного ключа.

За сприяння відповідних органів, Оу вдалося успішно встановити особу злочинця, і у серпні 2023 року він подав кримінальну скаргу до правоохоронних органів. Після цього троє внутрішніх співробітників платформи, Лю, Чжан1 та Дун2, були затримані.

Згідно з рішенням суду, троє обвинувачених, використовуючи своє службове становище, вставили в гаманець програму "задніми дверима", незаконно отримуючи приватні ключі та мнемонічні фрази користувачів. Вони незаконно отримали загалом 27622 мнемонічні фрази та 10203 приватних ключі, що стосується 19487 адрес гаманців. Троє планували через два роки використовувати ці дані для незаконного отримання віртуальних монет користувачів.

Проте, під час розслідування справи виник несподіваний поворот. Прокуратура виявила, що фактично криптовалюту Є було переведено іншим колишнім співробітником Чжаном 2. Чжан 2 ще в 2021 році вмонтував у гаманець на іншій платформі подібну програму-задню двері та в квітні 2023 року скористався незаконно отриманими даними, щоб перевести криптовалюту Є.

В кінці кінців, суд засудив чотирьох обвинувачених до трьох років позбавлення волі за незаконне отримання даних комп'ютерної інформаційної системи та наклав штраф. Однак це рішення викликало суперечки.

Є думка, що цю справу слід кваліфікувати як крадіжку або зловживання службовим становищем, а не як незаконне отримання даних комп'ютерної інформаційної системи. Це відображає розбіжності в оцінці природи шифрування активів судовими органами. Частина суддів вважає, що шифрування активи не належать до традиційного розуміння "майна", тоді як інші вважають, що вони мають майнові властивості.

Останніми роками все більше судових прецедентів суттєво визнають властивість криптоактивів як майна. Наприклад, деякі випадки чітко вказують, що віртуальна валюта має майнову природу в кримінально-правовому сенсі і може бути об'єктом майнових злочинів.

Деякі експерти стверджують, що біткоїн та інші шифровані активи фактично вже мають характеристики "майна" в кримінальному праві, включаючи можливість управління, можливість передачі та цінність. Отже, кваліфікація цієї справи як злочину зловживання службовим становищем може бути більш доцільною і дозволяє точніше оцінити суб'єктивні наміри та об'єктивні дії обвинуваченого.

Ця справа підкреслює суперечність між розвитком права та технологій. З розвитком технології блокчейн та ринку шифрованих активів, ми сподіваємось, що в майбутньому право зможе більш точно визначити юридичну природу шифрованих активів, надаючи більш чіткі та уніфіковані керівництва для судової практики.